3.1. Назва

Назва статті — її «візитна картка». Вона має бути інформативною, чітко відображати тему та зміст дослідження, містити ключові слова й забезпечувати коректну індексацію в наукометричних базах.

3.1.1. Точність та ясність

• Назва повинна чітко передавати основну тему, мету та фокус дослідження.
• Слід уникати абстрактних та надто загальних формулювань.
• Не використовувати двозначних термінів або незрозумілого жаргону.

3.1.2. Лаконічність та стислість

• Рекомендована довжина: орієнтовно 10–15 слів.
• Уникати «порожніх» фраз («Дослідження...», «Деякі аспекти впливу...») та зайвої абстрактності.

3.1.3. Інформативність та ключові слова

• У назві бажано включити основні ключові слова дослідження.
• Чітко вказати об’єкти або змінні, за потреби — умови проведення дослідження.

3.1.4. Зрозумілість для аудиторії

• Назва має бути зрозумілою не лише вузьким спеціалістам, а й дослідникам суміжних галузей.
• Англійська мова — граматично коректна, без стилістичних помилок (для англомовної версії назви).

3.1.5. Чого слід уникати

• Надмірної кількості спеціальних символів, знаків питання чи оклику.
• Неочевидних скорочень (крім загальноприйнятих, як-от GDP, DNA тощо).
• Серійних назв типу «Частина 1», «Дослідження II».
• Формулювання назви у формі питання.
• Повного «витікання» результатів у назві — результати належать до анотації та висновків.

Приклади

• Погано: «Деякі аспекти впливу на ріст рослин»
  Надто загально, без об’єкта, умов та ключових слів.
• Добре: «Вплив цинкових наночастинок на ріст та біомасу соняшнику в умовах посухи»
  Конкретно, чітко позначені об’єкт, фактор і умови.

3.2. Автори та афіліація

Інформація про авторів має бути повною та коректною — це критично для ідентифікації у базах даних, відстеження публікацій і дотримання етики.

3.2.1. Повні імена всіх авторів

• Вказується у форматі «Ім’я Прізвище» для кожного автора.
• Необхідно дотримуватися однакового написання імені у всіх публікаціях.
• Для кириличних імен використовується коректна транслітерація (наприклад, http://translit.net/ua/ ).

3.2.2. Науковий ступінь, вчене звання, посада

Ступені, звання та посади слід подавати з використанням англомовних еквівалентів (Ph.D. in History, Doctor of Historical Sciences, Associate Professor, Professor, Master’s student, PhD student, Research Assistant тощо) відповідно до міжнародних стандартів.

3.2.3. Афіліація

• Повна офіційна назва установи.
• За потреби — факультет, кафедра, лабораторія.
• Місто та країна.

3.2.4. Контактна інформація

• Електронна адреса кожного автора.
• Чітко позначений кореспондентський автор (corresponding author), чия поштова адреса виділяється або позначається зірочкою.

3.2.5. ORCID iD, Scopus ID, Web of Science ResearcherID

ORCID iD — унікальний цифровий ідентифікатор дослідника, обов’язковий для журналу. Формат: https://orcid.org/0000-000X-XXXX-XXXX. За наявності вказуються також Scopus ID та Web of Science ResearcherID.

3.2.6. Ролі авторів (Author Contributions Statement)

Необхідно чітко вказати внесок кожного автора відповідно до CRediT Taxonomy (Conceptualization, Methodology, Data Curation, Formal Analysis, Funding Acquisition, Investigation, Project Administration, Resources, Software, Supervision, Validation, Visualization, Writing – Original Draft, Writing – Review & Editing тощо).

3.2.7. Конфлікт інтересів

Усі автори декларують наявність або відсутність конфлікту інтересів. Якщо конфлікт відсутній, рекомендована формула: «The authors declare no conflict of interest.»

3.2.8. Подяки та фінансування

У розділах Acknowledgements та Funding зазначаються особи й організації, які надали допомогу чи фінансову підтримку (гранти, програми, стипендії, доступ до даних, організація опитувань тощо).

Загальні рекомендації:

• Уважно дотримуватися «Інструкцій для авторів» конкретного журналу.
• Ретельно перевірити дані про авторів перед поданням.
• Переконатися, що всі співавтори погодили остаточну версію статті.

3.3. Анотація (Abstract)

Анотація — один із найважливіших елементів статті: часто це єдине, що читають потенційні читачі та рецензенти. Від її якості залежить видимість, індексація та цитованість статті.

Рекомендована структура:

1. Вступна частина / Передумова (Background/Purpose)
   1–2 речення, що окреслюють загальну проблему, контекст і чітко формулюють мету: This study aims to…
2. Методологія (Methods)
   Тип дослідження, об’єкт/учасники, основні методи збору й аналізу даних (без надмірних деталей).
3. Результати (Results)
   Ключові знахідки, за потреби — основні числові показники та статистична значущість.
4. Обговорення / Висновки (Discussion/Conclusion)
   Стисла інтерпретація результатів, їхнє наукове/практичне значення та, за потреби, короткий погляд на перспективи.

Вимоги до анотації:

• Обсяг: орієнтовно 150–200 слів (1000–1500 знаків).
• Самодостатність: зрозуміла без читання основного тексту.
• Без нумерованих посилань, таблиць і рисунків.
• Уникайте незрозумілих скорочень; якщо потрібні — розшифруйте при першій згадці.
• Уся інформація в анотації має відповідати змісту статті.

Приклад шаблону:

This study investigated the impact of [variable X] on [variable Y] in [context Z] to address [problem]. A [quantitative/qualitative/mixed] design was employed with a sample of N [participants]. Data were collected using [methods] and analyzed via [statistical techniques]. The findings revealed [key result 1] and [key result 2]. These results suggest that [main implication], contributing to a deeper understanding of [topic] and providing practical insights for [field].

3.4. Ключові слова (Keywords)

Рекомендовано вказувати 5–10 ключових слів або фраз, які найкраще описують зміст статті й полегшують її індексацію.

• Ключові слова мають точно відображати основні теми, концепції, методики, об’єкти дослідження.
• Якщо об’єкт (наприклад, країна/регіон) не згадується в назві, його варто включити в ключові слова.
• Уникайте надто загальних термінів («економіка», «аналіз», «метод»), віддавайте перевагу більш конкретним: «цифрова економіка», «поведінкова економіка», тощо.
• Ключові слова пишуться з малої літери (якщо це не власні назви) і розділяються крапкою з комою.
• Можна включити синоніми або близькі варіанти термінів, якщо це допомагає пошуку й не перевищує ліміт.

3.5. JEL Classification (для економічних наук)

JEL Classification — система класифікації економічної літератури, розроблена American Economic Association. Якщо стаття належить до економічних наук або суміжних галузей, потрібно вказати відповідні JEL-коди.

• Коди зазвичай розміщуються після ключових слів.
• Зазвичай вказують 1–3 (іноді до 5) найбільш релевантних кодів.
• Рекомендовано комбінувати один загальніший код (рівень A, B, C…) та один-два більш специфічні (C21, E31 тощо).
• Повний список кодів доступний на офіційному сайті AEA (JEL Classification Guide).

Приклад: E5 (monetary policy), E31 (inflation), P34 або R11 — залежно від контексту.

3.6. Вступ (Introduction)

Вступ задає контекст, актуальність і проблематику дослідження, містить короткий огляд літератури, формулює мету/завдання, наукову новизну й, за потреби, структуру статті.

3.6.1. Актуальність та загальний контекст

• Окреслити загальну проблему або явище, яке досліджується.
• Пояснити, чому ця тема важлива науково й/або практично (суспільний, економічний, технологічний контекст).

3.6.2. Огляд літератури та прогалини

Стисле, але змістовне резюме ключових досліджень з теми із виявленням research gap — того, чого не вистачає в існуючих роботах: недосліджені аспекти, суперечливі дані, обмеженість методів тощо.

3.6.3. Мета та завдання

На основі виявленої прогалини чітко сформулювати мету (aim/objective) та конкретні завдання/дослідницькі питання.

3.6.4. Наукова новизна та внесок

Коротко описати, що саме є новим у дослідженні (дані, методи, підходи, теоретичні чи практичні результати) і який внесок воно робить у галузь.

3.6.5. Структура статті

За бажанням: в кінці вступу можна коротко описати, як організовано статтю (розділ 2 — методологія, 3 — результати, 4 — обговорення, 5 — висновки тощо).

3.7. Ціль (Aim)

Ціль — одне чітке речення, яке формулює основний результат, до якого спрямоване дослідження. Зазвичай розміщується наприкінці вступу окремим абзацом.

Приклади формулювань:

• «Метою цього дослідження є…»
• «Ця стаття має на меті…»
• «Дослідження спрямоване на…»
• «Основною ціллю цієї роботи є…»

3.8. Матеріали та методи (Materials and methods)

Розділ описує дизайн дослідження, об’єкти/учасників, використані методи, процедури збору даних та статистичний аналіз так, щоб інші дослідники могли відтворити роботу.

• Дизайн дослідження: експериментальне, описове, когортне, клінічне, якісне тощо.
• Об’єкти/учасники: характеристики вибірки, критерії включення/виключення, етичні дозволи.
• Матеріали та обладнання: моделі приладів, виробники, умови зберігання.
• Процедури: покроковий опис основних етапів експерименту або збору даних.
• Статистичний аналіз: програмне забезпечення, використані тести, рівень значущості (наприклад, p < 0.05).

Важливо уникати опису результатів у цьому розділі: тут відповідаємо лише на запитання «що і як робили?».

3.9. Результати (Results)

У розділі «Результати» подаються лише отримані дані — без інтерпретації та без посилань на попередні роботи.

• Фокус на даних, що прямо відповідають цілям дослідження.
• Активне використання таблиць, графіків, рисунків із чіткими підписами.
• Опис основних тенденцій і закономірностей словами, із посиланням на відповідні візуалізації.
• За наявності — зазначення статистичної значущості, довірчих інтервалів тощо.

3.10. Обговорення (Discussion)

Тут результати інтерпретуються, порівнюються з літературою, пояснюються їхні причини, значення та обмеження.

• Коротко нагадати ключові результати.
• Пояснити, що вони означають, чи підтверджують поставлені гіпотези та як співвідносяться з попередніми дослідженнями.
• Вказати теоретичні й практичні імплікації (для політики, практики, технологій, освіти тощо).
• Чітко позначити обмеження дослідження та можливі напрями майбутніх робіт.

3.11. Висновок (Conclusion)

«Висновки» — стисле завершення статті, де узагальнюються основні результати, підкреслюється новизна та значення дослідження.

• Коротко підсумувати головні висновки без повторення деталей.
• Чітко вказати, чи досягнуто мети дослідження.
• Підкреслити теоретичний і практичний внесок.
• Не вводити нової інформації, відсутньої в основному тексті.

3.12. Авторський внесок

Відповідний автор зазначає роль кожного співавтора згідно з CRediT Taxonomy. Інформація про розподіл ролей наводиться в окремому розділі статті та/або таблиці й дублюється в супровідному листі.

Не допускається «гість» або «подарункове» авторство — до списку авторів включаються лише ті, хто зробив суттєвий інтелектуальний внесок.

3.13. Подяки (Acknowledgements)

У цьому розділі вказуються особи та установи, які допомогли в проведенні дослідження, але не відповідають критеріям авторства (організація опитувань, доступ до даних, технічна підтримка, гранти, програми, стипендії тощо).

Усі згадані особи повинні надати згоду на згадування; за потреби редакція може запросити підтвердження від кореспондентського автора.

3.14. Список літератури (References)

Усі джерела, на які є посилання в тексті, мають бути включені до списку літератури, і навпаки. Перевага надається публікаціям з журналів, індексованих у Scopus та Web of Science.

• Оформлення — відповідно до стилю APA (7-е видання).
• Джерела подаються в алфавітному порядку за прізвищами авторів (латиницею).
• Для українських/інших неангломовних джерел використовується транслітерація назви та, за потреби, переклад в дужках.
• Рекомендується використовувати менеджери посилань (Mendeley, Zotero, EndNote).

3.15. Додаткові матеріали (Supplementary materials)

До додаткових матеріалів належать великі рисунки, таблиці, графіки, схеми, фотографії та інші елементи, на які є посилання в основному тексті.

Обсяг додаткових матеріалів не повинен перевищувати 5 сторінок. Вони подаються у форматі, погодженому з редакцією, та позначаються відповідними поясненнями.

4.1. Видавничий процес

• Формат файлу: .doc або .docx. PDF — лише для фінальних гранок.
• Розмір сторінки: A4 (210×297 мм); поля — по 2 см з усіх боків.
• Шрифт: Times New Roman, 12 pt (основний текст), заголовки — жирним, підписи до таблиць/рисунків — 9 pt.
• Міжрядковий інтервал: 1,5 для основного тексту.
• Нумерація заголовків: 1., 1.1., 1.1.1. тощо; заголовки вирівнюються по центру або за шириною згідно з шаблоном.
• Абзацний відступ: 1,27 см; текст вирівнюється за шириною.
• Нумерація сторінок: внизу сторінки по центру.
• Таблиці та рисунки: окрема наскрізна нумерація (Таблиця 1, Таблиця 2…; Рис. 1, Рис. 2…), підпис під/над об’єктом, обов’язкові посилання у тексті.
• Зображення: якість не менше 300 dpi; мають бути читабельні в кольорі та в чорно-білому варіанті.

4.2. Процедура подання

Подання здійснюється через форму для авторів [FORM FOR AUTHORS] або шляхом надсилання рукопису на електронну адресу, вказану на сайті журналу, відповідно до актуальних інструкцій.

Усі елементи (таблиці, рисунки, формули) мають бути подані у форматі, придатному для редагування. На вимогу керуючого редактора автори повинні оперативно надати редаговані файли, щоб розпочати рецензування.

Порушення політики щодо недобросовісної поведінки в дослідженнях (плагіат, фабрикація/фальсифікація даних тощо) призводить до відхилення статті та можливих санкцій.

4.3. Процес рецензування

Усі статті проходять подвійне сліпе рецензування (double-blind peer review). Детальна інформація подається в окремому розділі сайту журналу [РЕЦЕНЗУВАННЯ].

У разі негативного висновку автори можуть (за рішенням відповідального редактора) отримати анонімізовані коментарі рецензента й подати аргументовану відповідь або доопрацьований рукопис.

4.4. Плата за обробку статті (APC) та політика відкритого доступу

Плата за обробку статті (Article Processing Charge, APC) забезпечує повний і миттєвий відкритий доступ до опублікованої статті на сайті видавництва без реєстрації та ембарго.

АРС для журналу «University science» становить 1000 грн.

Плата покриває:

• Адміністрування процесу рецензування.
• Редагування, верстку, підготовку рисунків і таблиць.
• Архівування статей та підтримку сайту журналу.
• Просування контенту та індексацію в базах даних.
• Клієнтську підтримку авторів і читачів.

Якщо обсяг рукопису перевищує 6000 слів (без урахування метаданих, списку літератури та додатків), авторам слід заздалегідь зв’язатися з керуючим редактором для уточнення умов публікації.

4.5. Коректура

Після верстки статті видавець надсилає авторам гранки для перевірки. На цьому етапі дозволяються лише виправлення:

• очевидних помилок у тексті;
• назви статті (виключні випадки);
• списку авторів;
• суттєвих наукових помилок.

Видавець не несе відповідальності за помилки, які залишилися через недогляд авторів. Остаточне рішення щодо стилю й розміру рисунків залишається за редакцією.